У Києві відбувся Національний форум «Трансформація системи освіти — для економіки перемоги»

У Києві відбувся Національний форум «Трансформація системи освіти — для економіки перемоги», організований у співпраці з Київською обласною військовою адміністрацією присвячений пошуку рішень для модернізації освітньої системи України з урахуванням потреб бізнесу, відновлення та економічного розвитку країни.

Подія стала платформою для діалогу між представниками уряду, закладів освіти, бізнесу та місцевої влади. Учасники обговорили бар’єри й можливості трансформації освіти на всіх рівнях — від загальноосвітніх шкіл до університетів і бізнес-шкіл — з акцентом на розвиток людського капіталу та підвищення продуктивності і конкурентоспроможності економіки країни.  

Максим Борода, керівник проєктів ПРООН в Україні, наголосив, що однією з ключових проблем для України є нестача культури масштабування бізнесу, спричинена повномасштабною війною, регуляторними бар’єрами та браком доступу до фінансових ресурсів, знань і ринків. 

Він підкреслив: «Доступ до компетенцій здатен суттєво вплинути на розвиток підприємництва. Однак кількість бізнес-шкіл та інших можливостей для навчання бізнесу в Україні все ще надзвичайно мала, бракує культури бізнес-освіти».

Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України, акцентував на пріоритетності дуальної освіти, яка хоча й розвивається повільно, має стратегічне значення для зростання економіки. 

«Освіта формує економіку — це визначально. Однак не можна навчити підприємливості — її треба виховувати», — зазначив він.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський закликав до інвестицій у підвищення продуктивності. 

«Без модернізації освіти неможливо досягти сталого економічного зростання. Водночас потрібно відмовитися від  патерналістського ставлення до неї», — зауважив він.

На рівні місцевого самоврядування питання освіти не менш актуальне. 

Владислав Скальський, заступник Вінницького міського голови, підкреслив, що у світі стрімких змін  ключовими стають практичні навички та навчання упродовж усього життя. 

«Сьогодні інформація у світі примножується неймовірними темпами і це виклик.  Бізнес не може дозволити собі розкіш навчатися протягом 2-3 років і більше. За таких умов дуальна  модель освіти дозволяє швидше здобувати потрібні навички», — зазначив він.

Професор з практики Київської школи економіки Павло Шеремета звернув увагу на те, що «85% зростання економіки залежить від продуктивності. Те саме стосується і системи освіти, яка має бути гнучкою і грунтуватися на сучасних знаннях». За його словами, Україні потрібна економічна свобода, конкуренція та довіра — зокрема й до системи освіти.

Форум також став майданчиком для презентації успішних регіональних кейсів. 

Любомир Чорній, керівник проєкту «БізОН», Центр громадської експертизи, розповів про ініціативи зі створення бізнес-школи в Одесі та технологічного університету у Вінниці, які проєкт підштовхнув у своєму розвитку. До процесу активно долучається місцева влада: депутат Одеської міської ради Олександр Славський повідомив про залучення Одеського національного економічного університету до запуску регіональної бізнес-школи.

Ольга Шаповал, виконавча директорка Харківського ІТ Кластера, розповіла про досвід реалізації понад 500 програм для підготовки фахівців у сфері ІТ, які стали рушієм розвитку технологічного бізнесу у Харкові.

Роман Сульжик, експерт із діяльності фінансових ринків та колишній топменеджер JP Morgan і Deutsche Bank, наголосив, що «зміни в бізнесі починаються з трансформації мислення — шляхом запозичення кращих практик зверху-вниз».

Йосип Кібітлевський, директор Барського фахового коледжу транспорту та будівництва, звернув увагу на потребу в ранній профорієнтації та створенні можливостей для молоді залишатися в регіонах.

Про взаємодію бізнесу й освіти розповіла Ксенія Моторіна, керівниця напряму розвитку молоді агрохолдингу МХП. Компанія активно сприяє  впровадженню дуальної моделі  освіти у  понад 60 закладах освіти в Україні. 

«Ми забезпечуємо майданчик для  навчання 60-70% студентів старших курсів із закладів освіти, які є нашими партнерами, безпосередньо на виробництві», — підкреслила вона.

Юрій Фрідман, СЕО бізнес-школи Університету імені Альфреда Нобеля, зауважив, що попит на короткострокові бізнес-програми зростає навіть попри війну. 

«На нашій платформі навчаються  студенти із 16 країн — і ми продовжуємо розвивати міжнародну бізнес-освіту», — розповів він.

Володимир Родченко, директор Каразінської школи бізнесу, порушив питання відсутності узгодженого бачення розвитку бізнес-освіти в Україні. 

«Наразі ми не маємо чіткого бачення, хто має бути ініціатором освітніх змін — держава, бізнес чи університети», — зазначив він.

Певні підсумки роботи форуму  резюмувала Валентина Рибалко, заступниця директорки Державного центру зайнятості. Вона наголосила: 

«Економічна спроможність країни починається з людини, яка має роботу, і бізнесу, який розвивається завдяки якісним кадрам». 

На її думку, саме кризи стають поштовхом до трансформацій — і сьогодні освітні зміни є питанням виживання, а не вибору.

Форум показав: за сучасних умов і особливо у звʼязку з  викликами війни, Україна потребує трансформації чинної системи освіти. Водночас, коли бізнес, освітяни й влада, зокрема місцева, працюють разом, народжується нова культура навчання — гнучка, практична, орієнтована на реальні потребі бізнесу. І саме така освіта може стати фундаментом сильної економіки перемоги.

Форум також можна переглянути у записі за посиланням.

Організаційні партнери форуму:

• Київська обласна військова адміністрація

Партнери форуму:Асоціація приватних роботодавців (м. Харків), Вінницький бізнес-клуб (м. Вінниця), Вінницька ІТ-асоціація (м. Вінниця), Всеукраїнська професійна асоціація підприємців (м. Одеса), Коаліція галузевих та бізнес-спільнот Харкова та області (м. Харків), Одеський бізнес-клуб (м. Одеса), Харківський ІТ-кластер (м. Харків), Національна платформа малого і середнього бізнесу, Центр розвитку інновацій.

Подію організовано в межах проєкту «БізОН — промоція, трансформація та інклюзивний розвиток бізнес-освіти у вибраних регіонах України», який реалізується за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки уряду Японії.